Мчали коні стор.107

І раптом за дошками заіржав тихо кінь. Стара ледь не зомліла — це Гладіатор. Вона відкинула засув, од¬сунула одну стулку воріт. Залізо на завісах різонуло скрипом на всю вулицю.
У звільнений простір всунулася згори коняча мор¬да, теплом дихнула бабі в лице і вхопила вогкими гу¬бами торочки хусточки, граючись, потягла до себе. І тут старій щось ударилося клубком в ноги, радісно загавкало, а далі кинулось до хати.
— Куцон… Куцон…— закричав Іван у сінях.
І бабі стало млосно зовсім, й вона не могла відхи¬лити далі ворота, щоб кінь пройшов у двір. Кінь сту¬пив уперед, ледь не штурнувши стару ворітьми на зем¬лю, і пішов до хати.
З сіней вибіг Іван і почав обіймати коня за шию і цілувати в зранену морду. Стара постояла трохи, поки одійде серце, а потім зачинила ворота на засув і по-тьопала в хату. Із сарая в сіни висунув голову Гладіа¬тор, а парубок уже обмазував дьогтем заструпілий храп, розірвані краї губ та стріляну рану на шиї, що погано вгоювалась.
У нього під ногами вився Куцон. Баба зайшла в сіни і зачинила двері, а коли оддихалася, сердито сказала молодицям:
— Ви, невісточки, вікна запнули? Щоб хто, бува, не побачив?
А потім налляла в миску сироватки і поставила со¬баці.
Куцон почав жадібно ликтати. То аж давився і хри¬пів, то відскакував, всім кидався в ноги, всіх лизав, падав голічерева, задерши лапи, то знов підскакував і кидався до миски, поки не перевернув її, а тоді зіщу¬лився і поліз на пузі до старої, щоб вибачила його. А баба посварилася на нього:
— Ну й хитре ж ти, стерво собаче! На, ликтай!
Ще налила йому, пес вихльопав усе, звалився ПООУЧ

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *