Мчали коні стор.114

втяв кусок линви, що висіла мотком на його плечі.— А ти кинь все,— це він своєму напарнику,— тільки сировицю напоготові тримай. Я їй петлю накину на шию, а ви спробуйте на ногах петлі затягнути. А ти чого, малий, стоїш — бери оно линву та вперед, мате¬рі твоїй ковінька!
Іван показав ще рукою, вже мовчки, звідки кому за-ходити, і направив румака до кобили.
Кобила зустріла відчайдушним опором напасників, кинувшись на жеребця з оскаленою мордою.
Іван вивернув коня, що слухався його найменшого поруху чи слова, і закинув згори їй на шию петлю. Потяг конем. Кобила вперлася. Ще сильніше пустив коня.
Кобила завалилася, вишкіривши жовті зуби та зали-ваючись піною. Била ногами, билась тулубом. Малий і чоловік підбігли й так-сяк понакидали їй петлі на ноги.
Іван скочив на землю, махнувши головою малому, і малий зразу ж скочив на Гладіатора і притримав його, щоб линва, ув’язана до луки, була натягну¬тою.
Іван вмить стриножив її добрячою триногою, що на кавказький взірець зробив ще Сава.
Коли кобила підвелася і ледь не впала з незвички, відчувши на собі не тільки петлю, а ще й пута.
Її повели стриножену на линві. І вона покірно пішла за людьми, струшуючи гривою за кожним скоком, бо попереду йшов Іван і тягнув лошатко.
Він трохи відійшов, і хоч лице його було напружене й він пильнував за найменшим порухом кобили, вже його не тиели лють і розпач.
Він крикнув напарникові:
— Агов! Скрути-но мені цигарку!
І його товариш хутко побіг і наздогнав Івана та й заходився з поганого тютюну цигарку вертіти.
Іван палив жадібно, цілі клуби диму видихуючи ніз-

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code