Мчали коні стор.147

У світлиці вчитель витягнув із скрині лускату броню, шалом гостроверхий з густою плетеного бармицею, взяв меч. Матвійко допоміг вчителеві замотати онучі й взутті чоботи. Потім вчитель натяг через голову кап­тан зеленого німецького сукна, обмацав себе з усіх бо­ків і кивнув на меча. Хлопчик підніс зброю вчителеві. Той відпустив ремінь перев’язі і вдяг її через плече так, Щоб рукоять меча була на рівні грудей, а меч висів уз­довж тулуба й стегна. Кннжннк наказав Матвійкові

спакував ретельно у шкіру.

Біля Львівської брами легенько свиснув. Десь нагорі в башті теж озвалися свистом, і за якийсь час брама розчинилась, і з воріт виїхали двоє верхівців. Для вчи­теля вони вивели осідланого коня. Пройшли дорогою над Глнбочнцего, далі повернули на Дорожичі. Повер­нули ще ліворуч, піднялися на пагорб і зайшли на под­вір’я великої садиби. На них вже чекало багато людей.

Матвійко став під стайнею і тримав коней. Ось до садиби заїхав латннянин-хрестоносець на важкому ви­сокому коні. За вузду коня вів довговолосий зброєно- сець-отрок. За латнняннном-хрестоносцем йшов їхній попин з непокритого головою, а потім ще кілька чоло­вік у каптанах куцих і пласких шапках. Деякі були при мечах.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *