Мчали коні стор.156

Гей, Матвійку! — загримів вчителів голос через щілину.

Хлопчик підтягнув засувку, і зразу ж голоси стихли. Коли підіймав засувку, то через шибочку побачив, як дві постаті проскочили вздовж паркана і наче схова­лись у стайню.

Матвійко швидко збіг по рипливих сходах униз.

У стайні таті! — зашепотів Матвійко вчителеві.

Що ти сказав, отроче? — повернувся до нього ру­сявий.

Малий мовчав. .Але вчитель кивнув: «Говори!»

Я побачив через вікно, як двоє людей заскочили до стайні.

— Княжі люди! — визначив учитель.— Видно, за тобою слідкували,— він кивнув русявому,— ти йди з Кузьмою. Він тебе переховає. Ну, з богом!

Вчитель обійнявся з русявим. Потім зняв із стіни ме­ча й кольчужні рукавички, схопив невеличкий щит, накрив голову шапкою і швидко пройшов через сіни. Матвійко почув, як злегка рипнули десь двері. Враз за стайнею хтось зойкнув. І зразу ж Кузьма і русявий вийшли.

Матвійко зняв з шиї обушок кістяний, встромив ру­ку в петлю й вибіг надвір.

У морозному повітрі з-за стайні неслося важке хе­кання й брязкіт заліза. Матвійко побачив, що вчитель відбивається від трьох людей. Двох з шаблями, одного із мечем.

Малий побіг попід стіною в затінку і з усього розго­ну вдарив обушком одного в потилицю. Але рогова ку­ля розлетілася на скалки від удару по місюрці. Одначе вояк обернувся, і вчитель сіконув його по руці. Шабля впала на сніг. Малий схилився, щоб підхопити її. Та удар відкинув його набік, і він покотився по стежці. Вчитель тим часом підскочив збоку і ошоломив ворога. Вояк сів на землю. Тоді один підбіг до приголомшено-

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *