Мчали коні стор.201

— Ми дамо тобі добрий одяг, на дорогу складемо в сакви. А поки що підкріпись.
Поставила перед ним горщик з теплим кисляком. Потім тацю з вареним м’ясом. Матвійко почав все те по черзі пробувати, беручи просто руками. їв і сторож¬ко пильнував за всім, уважно прислухався. Раз по раз поглядав у отвір, крізь який бачив своїх коней. Во¬ни сіпали головами і щосили обмахувались під мушви.
Коли скінчив їсти, кинув малесенький шматочок м’яса на черінь і плюснув перед собою з кухля одну краплю кисляку.
— Хлопче, чому ж ти служиш в Болоховських зем¬лях? — Стара половчиха знов витерла сльозу.— Нев¬же тобі погано в степу? Ми думали спочатку, що ти зрікся свого роду і племені…
Матвійко, не повертаючи до старої голови, роздув ніздрі і, скоса подивившись на стару, з притиском про¬мовив :
— Так треба! І про це не питають!..
Стара налила кумису в пласку дерев’яну чашу.
Матвійко сьорбав потроху кумис і почував, що він наче п’яніє. Згодом спитав у старої:
— Я хочу бачити патера. Коли мене поведуть до ко-човища?
— Нікуди не треба йти. Скоро чужинці приїдуть.
— Добре. Але я не хочу зустріти їх в отакому ви¬гляді.
— Одяг зараз буде! — стара вклонилася, закивала головою.— Зараз моя служниця принесе!
За деякий час до вежки піднялась дівчина в барвис¬тому халаті. Поклала на кошму перед хлопцем одяг — | шаровари чорні, сорочку з верблюжої шерсті, каптан 1 довгий рудий, яскравий пояс.
Матвійко кивнув головою і, повернувшись до стіни, І розпустив свій пояс і наказав дівчині, щоб вона обе- І режно зняла з нього подерті лахи.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code