Мчали коні стор.211

Козарии випин ще чарку і, хитаючись, встав з лани.
— Ну, молодий господине, ти гуляй, а я пісов спа¬ти!..
І його донька пішла за ним, а служниця і двоє му¬зик лишилися.
— Можете відпочити! — дозволив Матвійко музи¬кам.
І вони кинулися до залишків їжі.
Матвійко почув, як співають півні. Подумав: «Хоч і не по-вояцькому так рано лягати спати, але ж скучив я за книгами. Сяду завтра зранку і почитаю Амар- тола…»
Попорпався в перемітній сумі і витяг звідтіля гре-бінець та панчішки. Панчішки віддав доньці музики, а гребінь служниці. Вони дякували, аж крутилися пе¬ред ним.
Служниця відімкнула замок, відхилила засувку і ви-пустила в темряву ночі музик, які все кланялись і дя-кували Матвійкові. У конюшні він заліг у жолоб, на-крився каптаном і заснув…
Наближався ранок. Матвійко почув це по півнячих криках.
— Час вже підійматися…— пробурмотів хлопець і зразу сів.
Викресав вогонь, запалив гніт у світильнику і поба¬чив, що на дошках стоїть глек запітнілий із холодною водою. Зрозумів, що цей глек принесено для нього. Добре вмився.
Швидко вдягся і вийшов у двір. Вже займалася зо¬ря. Згори збігла служниця, принесла воду і напоїла коней, принесла і засипала в жолоб ячменю.
— Приходь у суботу, коли він у божницю ходить. Я тебе стріну! — І служниця зазирнула йому в очі з улесливою посмішкою.
Розчинила браму.
Матвійко скочив на Гьока, а дівка підхопила від вуз- ду обох його коней і вивела за ворота. Зачинила за ним ворота і вискочила через хвіртку та й побігла до криниці, все оглядаючись на Матвійка.
Біля самої Щекавиці на широкій вулиці він зіткнув¬ся лице в лице з хазяїном Кузьмою, що неквапно трю¬хав на строкатому

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *