Мчали коні стор.24

накришу тютюну та й наздожену вас. Чекайте мене за Гуржіями.

Коли Савка пішов до хати, Іван і малий вивели з стайні Гладіатора, і на подвір’ї нікого не було. Ніхто не вийшов з хати подивитись, як виводять коня.

Іван відчинив -ворота, і малий віддав йому коня, а потім зачинив двір. З розгону підскочивши, він вхо­пився за верх паркана і, підтягтись на руках, перева­лився на той бік і легко зіскочив на землю.

Іван аж язиком приклацнув:

— От диви, чортеня яке! Як мавпа! Ну, ось тобі вуз­дечка.— І малий повів коня.

Кінь легко витанцьовував, і малому дуже хотілося, щоб сусіди бачили, як він веде такого коня. Особливо дітлахи. Кінь нечутно ступав піском і одмахувався хвостом від надокучливої мушви, що звідкілясь завис­ла над конем. А Іван, який ішов збоку, ловив тих їду­чих мух. Розчавлював великими грубими пальцями і кидав у білий пісок. Куцон біг віддалік, все нюхтя- чи по землі та час від часу зупиняючись і здіймаючи ногу до кущів.

Вони пройшли трохи яром, де був пісок і сіро-зелена припилена дереза з невеличкими квіточками, на які сідали метелики й розправляли свої білі, кремові та оранжеві з чорним крильця…

У тому місці, де яр був трохи похиліший, вони по­вернули на стежку, що пролягла межи сірою попеляс­тою дерезою. І коли піднялися на цей пагорб, то по­бачили зарості бур’янів, за якими йшли горбки. А під цим горбом влігся невеличкий зелений лужок, а з-під горбка на лужок випливало джерельце.

Далі лужок ішов праворуч і з’єднувався за верболо­зами з великим лугом. А ліворуч він кінчався схилом піщаного пагорба. Навпроти були знов горбки, зарослі терном і дерезою, за якими на узвишші виднілися вер­хи осокорів.

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code