Мчали коні стор.248

Син народився у Катерини тоді, коли у пана Рибі- цького гуляла вся навколишня шляхта. Гуляли й ра-дились, чи йти турка воювати, чи вдома сидіти. Вирі-шили, що турка треба обов’язково воювати, але ще ба-гато справ удома, і тому тепер немає часу для походу. А Катерина під нагоду схопила немовля і подалася з двору за найближчий шпиль. У похиленій церкві охре-стила свого первістка Марком. А хрещеними були двоє старезних-престарезних жебраків.
Отож, повторюємо, не пан, а пані перша звернула увагу на смагляву, чорнооку дебелу дівчину. Сама ж пані була білошкіра, немовби сметанна, очі блакитні, величезні й широко розкриті, малесенькі коралові вус- тоньки ледь розтулені і білі зубки аж світилися. Тіль¬ки між верхніми передніми зубами мала широку щі¬лину. І народжувала вона своєму чоловікові одних до¬ньок. І дивне диво — зовсім не старіла і не блякла від пологів. Челядниці-ляшки казали, що вона не старіє, бо відьма.
Пані питала Катерину, чи не чула вона, що про неї бовкають слуги. Але Катерина мала голову і відказу-вала, що їй це важко второпати, бо вона, мовляв, ще погано знає мову. А пан помітив Катерину, як вона була в нього вже ключницею і тримала в хватких ру¬ках не лише ключі, а й усіх челядинців.
Понесла Катерина шляхетське сім’я від першого ра-зу, і народився в неї смаглявий, як і вона сама, хлоп-чик. Від батька успадкував блакитні очі й випнуту нижню щелепу. Пані не те обурило, що Катерина по-несла від її чоловіка, а те, що сина народила. Зчинила сварку, ще й ксьондза напустила на чоловіка, щоб Ка-терину вигнати з двору. Але пан Рибіцький спитав дружину — хто ж тоді господарюватиме?.. Може, во¬на, його жінка, дасть раду і корівні, і волівні, і став¬кам, і всім челядинцям?..
За той час, що Катерина спустилась з гір, вже трьох

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code