Мчали коні стор.301

один день лунала весела музика курними вулицями Урука, розносилася з багатих палаців та убогих ха¬тин. Сліпі старці з арфами, зробленими з дерева з да¬леких країв, оздобленими барвистими візерунками, спі¬вали і вславляли героя Гільгамеша за його незрівнянні подвиги. Славили вони похід переможний в далеку країну, де над багном підіймаються ліси й гори. А в тих горах бродять кочові племена, що постійно воюють з усіма і ніколи не перемагають. Племена ті охороняють гори з зеленого каменю малахіту. А воїни Гільгамеша звоювали тубільців і привезли повні човни каменю.
Гільгамешеві в палаці було весело, і взяв він з собою двох розпусниць — Шамхат і її ученицю, і творив він перелюб з ними, закрившись таємно в своєму палаці. Потім обридли йому блудниці, прогнав він храмових повій і чарівниць. Зробилось йому легко, і вийшов він до свого народу, а народ вже чекав на нього.
Пішов Гільгамеш подивитись на свою гробницю. І народ ішов за ним. Йшли безбороді, безвусі, з жіно¬чими тілами і обличчями жерці. Співали тонкими го¬лосами хвалу герою Гільгамешу, що скрізь переміг чужі народи і повернувся в свою рідну країну, в своє славне місто У рук.
Подивився Гільгамеш на гробницю, і був він дуже врадуваний тим, як будують, як оздоблюють її.
— Зроби власноручно напис, що гробницю цю для великого і незрівнянного героя та доброго царя Гіль¬гамеша будував його славний будівничий.
Мовчки тричі вклонився будівничий Гільгамешеві і сказав:
— Дякую, мій повелителю.
— Я знаю, що ти хотів би читати глиняні таблиці з мого палацу. Дозволяю тобі бувати в ньому та чи¬тати записане на камені, на глиняних і вощаних таб¬лицях.
Вклонився будівничий:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *