Мчали коні стор.8

синам.

Парубки засміялись, а він поляскав молодшого по плечу:

Ходи, ходи ще, синку, послухай, що там робиться.

Коли молодий Гаркуша поміж людей проштовхнувся

поближче до столу, в тополиний просад влетів верш­ник.

Кінь під вершником був високий, окостуватий, він не йшов ані вскачки, ані риссю, а якось підстрибував, щосили розкидаючи ноги. І вершник сидів на ньому, пригнувшись до самого чубка, і при кожному стрибку коня карабін на мотузку важко бив його в поперек.

Кінь біг так важко, так тупотів здоровенними копи­тами, так під ними скрекотіла та прискала жорства, що всі замовкли. Всі дивились мовчки, як вершник спі­шується і, тримаючись за поперек, іде до натовпу.

Вершник зупинився перед натовпом і спитав:

Цюцько є?

Цюцько насунув смушеву шапку до самих очей і ви­йшов наперед. Новоприбулий ступив до нього два кро­ки й, прихилившись до Цюцька, щось зашепотів йому на вухо. Останній кивав головою, а чоловік все шепо­тів та щось рахував, показуючи йому на пальцях. Зрештою Цюцько востаннє кивнув головою і звелів по­чекати, повернувся до столу. Глипнув на чоловіка в шкірянці і, відвівши очі, прохрипів:

Нас з тобою викликають до волості.

Чоловік попрощався з усіма за руку й пішов за Цюцьком. І вони відв’язали своїх коней: Цюцько руду кобилу, а той чоловік невисокого гнідого коника.

П

Цюцько тільки торкнувся рукою чубка, то вже і злетів у сідло, і кобила так і затанцювала під ним. Чо­ловік у шкірянці,, ледь вилізши на коника, пустив його дрібного риссю. А кінь з посланцем широким кроком пішов за ним. Цюцько ж їхав осторонь.

Раптом він поскакав назад. Здибив кобилу перед самим натовпом, що здавалось, вона посіче людей копитами:

Іване! Або ти, або малий потягніть за мене же­ребок!

І повернув кобилу, яка тільки торкнулась передніми

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *